проза та рима
02.02.1995

Чувство

Когда тебя я гладил нежно
Своей мозолистой рукой,
То что-то просто неизбежно
Стояло меж тобой и мной.

И это что-то не давало
И без тебя покоя мне:
Оно всегда чуть свет вставало,
Я слышал зов его во сне,

Меня преследовало в ванне,
Мешало в преферанс играть,
Я как-то раз пошел с ним в баню...
Вам чувств своих не передать.

Молил я - Люди, помогите!
Мне это чувство погубить.
А когда в руки брал губитель
Знал: мазохистом мне не быть.

Но все ж решился. Время - доктор
Излечит все. И под трамвай
Его я бросил как-то кротко,
Едва успев сказать : Прощай!

С тех пор себя я проклинаю
И что-то вижу лишь во сне...
Когда тебя я вспоминаю,
То чувства не мешают мне.


© Шу! 02.02.95 г.
30
НАСТРІЙРИМИ РИМИ ПІД ГІТАРУ ЛІРИКА ОПОВІДАННЯ СТРАХІТТЯЧКА КОМП'ЮТЕРИ ІНШЕ ДУМКИДОБРÁ ДУМКИ ВГОЛОС РОМАНТИКА IT КІНО МУЗИКА ФОТО ПРИКОЛЬНО ЗА КЕРМОМ Листи N
lettersn.com
Дуже кльовий гурт!

hsquaredband.com
Дуэт гитары и гармошки!
КОЛИШНЄПРОЗА ТА РИМА СТУДЕНТСЬКЕ ПЕРЕПІСНІ КОМП'ЮТЕРИ ЩЕВІДГУКИСПРАВИJQUERY
Enter your email address:
Delivered by FeedBurner
UP