лірика 03.02.2009 Розповідь Сніжинкинеобходимое предисловие: дитёнку в школе задали написать несколько связных предложений на тему "Розповідь Сніжинки". Он конечно черкнул и дал почитать, но тут Остапа понесло... Чи то його ніжні колихання, що зненацька підіймають вище, чи то його різкі пориви, що з неймовірною швидкістю несуть кудись далеко вниз, у невідомі глибини повітря - захоплюють подих і зігрівають теплом моє прозоре холодне тіло. Я тану у його обіймах, ловлю кожну мить танцю, щоб назавжди запам’ятати нашу ніч і відчуття такого швидкого, але такого незабутнього падіння. Десь близько земля. Повільно закінчується танець, стихає вітерець і останнім легким подихом кладе мене у м’який сніг. Туди, де я колись ростану, але назавжди збережу відчуття нашого кружіння. Пройде час, весна віднесе рікою удалину, сонце зігріє і я підіймусь у небо, щоб бути краплиною дощу чи крижинкою граду, щоб нескінченно падати, парити і підійматись... А потім, колись, неодмінно прийде зима і я знов відчую той самий ніжний подих мого вітру, і він, як і завжди, закружляє зі мною у першому і тому такому незабутньому танцю кохання.
| НАСТРІЙРИМИ РИМИ ПІД ГІТАРУ ЛІРИКА ОПОВІДАННЯ СТРАХІТТЯЧКА КОМП'ЮТЕРИ ІНШЕ ДУМКИДОБРÁ ДУМКИ ВГОЛОС РОМАНТИКА IT КІНО МУЗИКА ФОТО ПРИКОЛЬНО ЗА КЕРМОМ
Листи N lettersn.com Дуже кльовий гурт! H² hsquaredband.com Дуэт гитары и гармошки! КОЛИШНЄПРОЗА ТА РИМА СТУДЕНТСЬКЕ ПЕРЕПІСНІ КОМП'ЮТЕРИ ЩЕВІДГУКИСПРАВИJQUERY | |||||
© 1999-2024 Шу!рик